Історія справи

Постанова ВГСУ від 08.11.2016 року у справі №910/31314/15
Постанова ВГСУ від 28.02.2017 року у справі №910/31314/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2016 року Справа № 910/31314/15

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Львов Б.Ю. і Палій В.В.

розглянув касаційну скаргу приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами", м. Київ (далі - Організація),

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2016

зі справи № 910/31314/15

за позовом Організації в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Умиг Мьюзік", м. Київ (далі - ТОВ "Умиг Мьюзік"),

до товариства з обмеженою відповідальністю "Стейки і Бургери", м. Київ (далі - ТОВ"Стейки і Бургери"),

про стягнення 68 900 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - приватне акціонерне товариство "Мандарин плаза", м. Київ (далі - ПАТ "Мандарин плаза").

Судове засідання проведено за участю представників:

Організації - Сербуль О.Ю.,

ТОВ "Умиг Мьюзік" - не з'яв.,

ТОВ"Стейки і Бургери" - Баци К.В.,

ПАТ "Мандарин плаза" - не з'яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про стягнення 68 900 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав.

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.03.2016 (суддя Марченко О.В.): позов задоволено частково; з ТОВ"Стейки і Бургери" стягнуто на користь ТОВ "Умиг Мьюзік" 15 158 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав та 267,96 грн. судового збору; в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2016 (колегія суддів у складі: Остапенко О.М. - головуючий, Разіна Т.І. і Верховець А.А.): апеляційну скаргу Організації залишено без задоволення; апеляційну скаргу ТОВ"Стейки і Бургери" задоволено; рішення господарського суду міста Києва від 21.03.2016 скасовано; прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено; з ТОВ "Умиг Мьюзік" стягнуто на користь ТОВ"Стейки і Бургери" 1 515,80 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Організація просить скасувати постанову апеляційної інстанції та передати справу на новий розгляд до апеляційного господарського суду. Скаргу мотивовано порушенням та неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

У письмових запереченнях на касаційну скаргу ТОВ"Стейки і Бургери" зазначає про свою незгоду з твердженнями скаржника.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Суд першої інстанції у розгляді справи виходив з таких обставин і висновків.

Організація є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до свідоцтва Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про облік організації колективного управління від 24.01.2011 № 18/2011.

01.01.2014 Організацією та ТОВ "Умиг Мьюзік" (видавник) укладено договір № АУ003К про управління майновими авторськими правами (далі - Договір № АУ003К), за умовами якого:

- видавник надає Організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на твори та субвидані твори, що належать або протягом дії даного договору будуть належати видавнику, а саме дозволяти або забороняти від імені видавника використання об'єктів авторського права третіми особами відповідно до умов даного договору (пункт 2.1);

- у випадку виявлення порушень майнових прав Організація має право пред'являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав та здійснювати будь-які інші дії, - як для захисту прав видавника, так і для реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами (пункт 8.3);

- даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2014 (пункт 11.1).

На виконання умов Договору № АУ003К ТОВ "Умиг Мьюзік" надало декларацію щодо переданих в управління музичних творів:

- "ІНФОРМАЦІЯ_1"; автори музики та тексту - ОСОБА_1, ОСОБА_2; виконавець - "ІНФОРМАЦІЯ_2"; контрольована частка видавника щодо публічного виконання - 50%; контрольована частка видавника щодо публічного сповіщення - 50%;

- "ІНФОРМАЦІЯ_3"; автори музики і тексту - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6; виконавець - "ІНФОРМАЦІЯ_4"; контрольована частка видавника щодо публічного виконання - 25%; контрольована частка видавника щодо публічного сповіщення - 25%;

- "ІНФОРМАЦІЯ_5"; автор музики та тексту - ОСОБА_7; виконавець - ІНФОРМАЦІЯ_6"; контрольована частка видавника щодо публічного виконання - 50%; контрольована частка видавника щодо публічного сповіщення - 50%;

- "ІНФОРМАЦІЯ_7"; автори музики та тексту - ОСОБА_8 / ОСОБА_9; виконавець -ОСОБА_10; контрольована частка видавника щодо публічного виконання - 50%; контрольована частка видавника щодо публічного сповіщення - 50%;

- "ІНФОРМАЦІЯ_8"; автори музики та тексту - ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14; виконавець - "ІНФОРМАЦІЯ_9"; контрольована частка видавника щодо публічного виконання - 37,5%; контрольована частка видавника щодо публічного сповіщення - 37,5%.

З даної декларації вбачається, що ТОВ "Умиг Мьюзік" отримало від товариства з обмеженою відповідальністю "Национальное музыкальное издательство" майнові права на зазначені твори на підставі договору про передачу авторських і суміжних прав від 31.12.2014 № ПЛВ-138/15, чинного до 31.12.2016.

Отже, на підставі Договору № АУ003К Організація набула повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на музичні твори: "ІНФОРМАЦІЯ_1"; "ІНФОРМАЦІЯ_3"; "ІНФОРМАЦІЯ_5"; "ІНФОРМАЦІЯ_7"; "ІНФОРМАЦІЯ_8".

15.11.2014 ТОВ "Умиг Мьюзік" надало погодження Організації на звернення до суду з позовом до ТОВ"Стейки і Бургери" про захист авторських прав та виплату компенсації за порушення авторських прав на вказані об'єкти авторського права.

03.02.2015 представником Організації Миколенком А.О. проведено фіксацію використання музичних творів у ресторані "The Burger" (ТОВ "Стейки і Бургери", м. Київ, вул. Червоноармійська, 5) та складено акт № 03/02/15, яким зафіксовано публічне виконання музичних творів, зокрема: "ІНФОРМАЦІЯ_1" (виконавець "ІНФОРМАЦІЯ_2"); "ІНФОРМАЦІЯ_3" (виконавець "ІНФОРМАЦІЯ_4"); "ІНФОРМАЦІЯ_5" (виконавець "ІНФОРМАЦІЯ_6"); "ІНФОРМАЦІЯ_7" (виконавець ОСОБА_10); "ІНФОРМАЦІЯ_8" (виконавець "ІНФОРМАЦІЯ_9"). Даним актом зафіксовано, що публічне виконання музичних творів для фонового озвучення приміщення закладу здійснювалося за допомогою наявного в закладі обладнання; акт підписаний представником Організації.

З відеозапису, наданого ТОВ "Умиг Мьюзік", вбачається, що представник Організації Миколенко А.О. 03.02.2015 перебував у приміщенні ресторану "The Burger", що також підтверджується і фіскальним чеком від 03.02.2015 № 19991.

Судом першої інстанції було оглянуто відеозапис фіксації публічного виконання спірних музичних творів, з яких вбачається таке:

- використання музичних творів: "ІНФОРМАЦІЯ_1"; "ІНФОРМАЦІЯ_3"; "ІНФОРМАЦІЯ_5"; "ІНФОРМАЦІЯ_7" та "ІНФОРМАЦІЯ_8" здійснювалося у приміщенні ресторану "The Burger", що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська (Велика Васильківська), 5, шляхом публічного виконання у приміщенні ресторану;

- якість відеозапису та безперервність зйомки дають підстави виключити можливість монтажу.

Судом встановлено, що виключні майнові авторські права на спірні музичні твори належать позивачу; ТОВ "Стейки і Бургери" не подало доказів укладення ним угод із правовласниками, які дозволяли б публічне виконання вказаних творів; використання відповідачем спірних музичних творів у власній господарській діяльності відбулося без дозволу відповідного правовласника та без сплати авторської винагороди.

На підтвердження правомірності здійснення публічного виконання спірних музичних творів ПАТ "Мандарин плаза" та ТОВ "Стейки і Бургери" подали договір оренди від 12.06.2014 № 42С. Проте вказаний договір не містить положень про те, що ПАТ "Мандарин плаза" може здійснювати публічне виконання спірних музичних творів у приміщенні ресторану "The Burger". Договір оренди є документом, що підтверджує право відповідача здійснювати свою господарську діяльність в орендованому приміщенні. Договорів з будь-якою організацією колективного управління майновими правами на виплату винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права відповідачем та третьою особою не надано.

Таким чином, у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які свідчили б про правомірність використання ТОВ "Стейки і Бургери" спірних музичних творів, а тому використання відповідачем цих музичних творів у власній господарській діяльності відбулося без дозволу відповідного правовласника та без сплати авторської винагороди.

Враховуючи те, що ТОВ "Стейки і Бургери" припустилося порушення щодо музичних творів вперше; використано п'ять музичних творів; беручи до уваги контрольовані частки видавника стосовно музичних творів; виходячи з принципів справедливості, добросовісності та розумності, - суд першої інстанції притягнув відповідача до відповідальності у вигляді сплати компенсації у розмірі 11 мінімальних заробітних плат у сумі 15 158 грн.

Судом апеляційної інстанції додатково з'ясовано та зазначено таке.

Фіксація публічного виконання творів здійснювалася з використанням відеокамери - відеореєстратора model № SN: 4643 на карту пам'яті Transcend 916/3А 8 GB 095і1 micro SD.

Судом першої інстанції не встановлено, за допомогою якого саме джерела (пристрою) відбувалося публічне виконання спірних творів, що є необхідним для розмежування поняття публічного виконання та публічного сповіщення і, відповідно, для встановлення факту порушення виключних майнових прав суб'єктів авторського права саме з боку відповідача.

Акт фіксації публічного виконання творів від 03.02.2015 № 03/02/15 не містить достовірних посилань на способи та шляхи здійснення ТОВ "Стейки і Бургери" публічного виконання творів, не зазначено конкретних форм і способів використання, де і яким чином були виконані вказані твори. Крім того, в акті не зафіксовано, чи саме ТОВ "Стейки і Бургери" або третьою особою здійснювалося відтворення творів та яким чином здійснювалася ідентифікація відповідного відтворення, отже, акт не є належним доказом у справі та не доводить порушення відповідачем авторських прав позивача.

ТОВ "Стейки і Бургери" заперечує проти відтворення ним спірних музичних творів у ресторані "The Burger".

З наданого позивачем відеозапису достеменно неможливо встановити, що відтворення спірних творів здійснювалося саме ТОВ "Стейки і Бургери", а не третіми особами, а, враховуючи наявні у справі докази того, що приміщення ресторану орендується у ПАТ "Мандарин плаза" та той факт, що у даному приміщенні увесь час перебувають люди, доданий до позовної заяви відеозапис також не можна визнати належним доказом публічного виконання (відтворення) творів ТОВ "Стейки і Бургери".

Організацією не доведено належними та допустимими доказами порушення прав позивача з боку відповідача шляхом відтворення останнім спірних музичних творів у ресторані "The Burger".

Причиною спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для стягнення з ТОВ "Стейки і Бургери" компенсації у зв'язку з порушенням майнових прав суб'єкта авторського права.

Відповідно до статті 45 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон) суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.

За приписами статей 48 і 49 Закону можлива передача на договірних засадах авторами або іншими суб'єктами авторського права та/або суміжних прав повноважень з управління майновими правами організаціям колективного управління, на які покладається виконання відповідних функцій, зокрема, збір винагороди на підставі зазначених договорів чи цього Закону, розподіл (перерозподіл між іншими організаціями колективного управління) зібраної винагороди, перерахування належної частки перерозподіленої винагороди іншим організаціям колективного управління, що представляють майнові інтереси відповідних суб'єктів авторського права та/або суміжних прав, або виплата розподіленої винагороди безпосередньо таким суб'єктам.

За наявності договорів з суб'єктами авторського права та/або суміжних прав на управління їх майновими правами організації колективного управління відповідно до статті 45 Закону, що надає право таким організаціям представляти інтереси власників майнових авторських прав, виконавців, виробників фонограм (відеограм), мають право звертатися до господарського суду з позовами про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду або стягнення доходу, отриманих порушником внаслідок порушення ним авторського права та/або суміжних прав, і у тому випадку, коли з порушником авторського права чи суміжних прав організацією колективного управління не укладено будь-якої угоди.

Організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб'єктів авторського права суд повинен з'ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб'єктом авторського права. Якщо у організації колективного управління відсутні повноваження на управління майновими правами суб'єкта авторського права, зокрема щодо конкретного твору, судам слід відмовляти у задоволенні позову цієї організації.

За наведених обставин судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що Організація на підставі Договору № АУ003К та декларації наділена повноваженнями на управління майновими правами суб'єкта авторського права - позивача у справі, зокрема щодо музичних творів: "ІНФОРМАЦІЯ_1"; "ІНФОРМАЦІЯ_3"; "ІНФОРМАЦІЯ_5"; "ІНФОРМАЦІЯ_7" та "ІНФОРМАЦІЯ_8".

За змістом статей 435, 440, 441, 443 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 7, 15, 31-33 Закону: право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку (за договором, який відповідає визначеним законом вимогам); використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).

Відповідно до частини третьої статті 426 ЦК України використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Частиною третьою статті 15 Закону визначено, що виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів.

Відповідно до приписів статті 1 Закону публічне виконання - це подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час; публічне сповіщення (доведення до загального відома) - це передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.

Як зазначено в пункті 41 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання - як у реальному часі ("наживо"), так і з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення), а також публічна демонстрація аудіовізуального твору (зі звуковим супроводом чи без такого) у місці, відкритому для публічного відвідування, або в іншому місці (приміщенні), де присутні особи, які не належать до кола однієї сім'ї чи близьких знайомих цієї сім'ї, - незалежно від того, чи сприймається твір публікою безпосередньо у місці його публічної демонстрації (публічного показу), чи в іншому місці одночасно з такою демонстрацією (показом). Відповідальність за публічне виконання твору (в тому числі при його виконанні в реальному часі - "наживо") несе фізична чи юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.

За приписами ГПК України:

- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (частини перша і друга статті 43);

- доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (частина перша статті 32);

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (частина перша статті 33);

- оцінка доказів здійснюється господарським судом на основі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності (частина перша статті 43).

Оскаржуване судове рішення цим вимогам відповідає не повною мірою.

Суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки, відхиляючи подані позивачем докази на підтвердження публічного виконання спірних музичних творів відповідачем (акт фіксації, відеозапис, похвилинна розшифровка відеозапису до акта фіксації, фіскальний чек), не надав останнім оцінки в їх сукупності, не навів доказів на їх спростування.

Крім того, саме відповідач, який здійснює господарську діяльність у ресторані, несе відповідальність за додержання в ньому вимог закону щодо охорони права на об'єкти інтелектуальної власності.

У свою чергу, використання твору без дозволу суб'єкта авторського права є порушенням авторського права, передбаченим пунктом "а" статті 50 Закону, за яке пунктом "г" частини другої статті 52 цього ж Закону передбачено можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.

Відтак судом апеляційної інстанції не було дотримано вимог частини першої статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 названого Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Тому у Вищого господарського суду України відсутні й підстави для висновку про правильність застосування відповідним господарським судом норм матеріального права, а саме Закону та ЦК України. Касаційна ж інстанція згідно з частиною другою статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Отже, згідно з пунктом 3 статті 1119 та частиною першої статті 11110 ГПК України оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. У такому розгляді суду необхідно врахувати викладене, встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін і поданим ними доказам належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до закону.

Керуючись статтями 1117, 1119,11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2016 зі справи № 910/31314/15 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя В. Селіваненко

Суддя Б. Львов

Суддя В. Палій